Про биків.

Я вірю - є такі держави,

Де гарні люди, гарні справи,

Не кажуть там поганих слів,                                                                                                 

Таких як в нас нема биків.

Бики у Харкові, у Львов, чи Донецьку,

У Києві, Одесі чи у Луцьку…

Немає у державі міста,

Де б бик не вліз у якесь крісло.

Вони усі підряд жлоби,

Ростуть  навколо, як гриби.

Не сплутайте із москалями -

То ангели, в порівнянні з биками.

Краще б бандита поважати,

Ніж діло із биками мати,

В яких закон один лиш є -

Все що навколо,то моє.

Куди не глянь, як череда,

Для України - то біда!

Здавалося б, вони  з народу,

Але  ж паскудна це порода!

Тупі, скупі, та ще й нахабні,

На підлість та продажність здатні,

Нема ні сорому, ні честі,

Відсутні зовсім віра, чесність.

В політиці, як чуємо сморід -

То на трибуну вийшов бик.

Пішли бики у депутати

Тай лізуть, лізуть ще до влади.

А хто найвище має крісло,

Найкраще у державі місце?

Не лідер, не гарант, не чоловік –

Стовідсотковий впертий бик.

Серед даішників, ментів,

Ми бачимо одних тільки биків.

Пролізли у нотаріуси, судді -

За ними ми не бачимо майбутнє.

А хто збирає з нас податки,

Хто хабарі готовий брати,

А хто нап’ється та й сміття,

Залишить після себе, як свиня?

В Союзі бик ліз в ПТУ та у менти,

А далі він не міг пройти.

Сьогодні ж, де тільки завгодно,

Ми бачимо бичачу морду.

Якби усіх биків разом -

Смердюче та гидке лайно -

Тай злити у великий унітаз

Й позбутись напасть цю ураз.

Тоді б не було вже напруги,

Над Україною наруги,

Повітря стало б в нас чистіше

Тай дихати було б вільніше!