Ти не цілуй мене.

Ти не цілуй тоді мене,

Коли вже вдалий час мине,

Коли мені перехотілось

Торкатись палко твого тіла.

Ти не цілуй мене в ці дні,

Це дні твої, а не мої.

Цих днів на місяць – череда,

В куми ж моєї всього два.

Та й в інші дні – цілком біда,

Як не живіт, то голова,

Або от хочеш раптом  спати,

Ну, то не треба цілувати.

Та не цілуй, коли ти брешеш,

Так цілувався тільки Брежнєв.

Наче б у нього ти навчилась,

Хоч в ті роки ще не родилась.

Ти не цілуй мене ніколи,

Це прошу я тебе, Микола,

На щоках слину не лишай,

Бо маю вже один лишай.

Зробила б хоч мене рогатим

Але як жінка – ти ніяка.

Я ж не якийсь скажений бик,

А є нормальний чоловік.

Ото ж лягай та й міцно спи,

Розкрий ротяку та й хропи,

Піду я до куми тихенько,

У мене з нею все гарненько.